цілковитий

цілковитий
[ц'ілкови/тией]
м. (на) -тому/-т'ім, мн. -т'і

Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.

Игры ⚽ Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "цілковитий" в других словарях:

  • нецілковитий — а, е. Який не є цілковитим …   Український тлумачний словник

  • цілковитий — а, е. Який виявляється цілком, не частково; повний, абсолютний. || Необмежений, нічим не зв язаний. || Який досяг вищого розвитку, межі. || Дійсний, справжній. || Те саме, що суцільний 2) …   Український тлумачний словник

  • цілковитий — I (який виявляється цілком, не частково), повний, абсолютний II ▶ див. необмежений 1), остаточний 2), повний I, 2), справжній 4) …   Словник синонімів української мови

  • цілковитий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • повний — I 1) (наповнений чим н. ущент; у якому є дуже багато когось / чогось), повен, цілий, переповнений, (повний ) повнісінький 2) (про почуття, переживання тощо який повністю охоплює кого н.), цілковитий, абсолютний, неподільний 3) (який складається з …   Словник синонімів української мови

  • абсолютний — а, е. 1) Безвідносний, узятий поза зв язком, без порівняння з чим небудь; безумовний. 2) Цілковито чистий, без домішок. •• Абсолю/тний спирт етиловий спирт, який практично не містить води. 3) Цілковитий, повний; необмежений; досконалий,… …   Український тлумачний словник

  • безроздільний — а, е. Який не поділяється, не поділений ні з ким; повний, цілковитий …   Український тлумачний словник

  • відносний — а, е. 1) Який установлюється, визначається в порівнянні, у зіставленні з чим небудь іншим; правильний за певних умов, обставин; прот. безумовний, абсолютний. Відносні числа. •• Відно/сна воло/гість (пові/тря) фіз. відношення абсолютної вологості… …   Український тлумачний словник

  • глибокий — а, е. 1) Який має велику глибину (у 1 знач.). || Який має більшу глибину порівняно з іншими однорідними предметами. || Який здійснюється на значну глибину. || Який має велику відстань від краю чого небудь усередину. || Який не має видимих меж. 2) …   Український тлумачний словник

  • дрімучий — а, е. 1) Дуже густий, непрохідний, непроглядний (про ліс, бір і т. ін.). || Дуже буйний, розкішний, густо порослий. 2) рідко. Який перебуває в стані спокою, не виявляє діяльності. 3) ірон. Цілковитий, повний. 4) перен., ірон. Мудрований,… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»